8 жовтня 2024 року відбувся офлайн-захід Intecracy Solution Day. На ньому Сергій Балашук презентував рішення для інтеграції інформаційних систем великих підприємств. Консорціум Intecracy Group зібрав CIO, системних архітекторів і технічних спеціалістів найбільших українських підприємств навколо теми надійного обміну даними між успадкованими (legacy) системами та сучасними цифровими платформами. Ключовим спікером був Сергій Балашук, провідний архітектор інтеграційних рішень.
Захід провела компанія IQusion, учасник Intecracy Group. Для аудиторії softline.company ця тема близька до щоденних задач системної інтеграції: як зберегти стабільність критичних корпоративних систем, не блокуючи модернізацію, кастомну розробку та вимоги безпеки.
Чому прямі інтеграції стають ризиком
У великих компаніях ІТ-ландшафт зазвичай складається з різних поколінь технологій. Монолітні системи підтримують критичні транзакції, тоді як бізнес очікує мобільних сервісів, аналітики в реальному часі та хмарної гнучкості. Балашук пояснив, що модель «точка-точка» швидко створює заплутану мережу залежностей, яку важко масштабувати, тестувати й безпечно оновлювати.
Альтернативою на зустрічі назвали єдиний інтеграційний шар. Він має відокремлювати споживачів даних від внутрішньої складності, задавати правила доступу і допомагати підприємству поступово змінювати архітектуру без зупинки критичних операцій.
API Gateway, Kafka та MDM як частини одного контуру
У доповіді були розглянуті інструменти, які закривають різні інтеграційні сценарії. API Gateway відповідає за стандартизований інтерфейс, автентифікацію, авторизацію, маршрутизацію та захист внутрішніх сервісів від надмірного навантаження. Kafka важлива для потоків подій і асинхронної взаємодії, коли системи не можуть залежати від миттєвої відповіді одна одної.
Окремо підкреслювалася роль MDM — управління основними даними. Якщо довідники клієнтів, товарів або контрагентів не мають єдиного джерела правди, інтеграція лише прискорює поширення дублікатів і помилок. Саме тому технологічний стек розглядався не як набір окремих компонентів, а як узгоджений контур обміну даними.
«При проєктуванні інтеграційної архітектури для великих систем ми завжди стикаємося з компромісом між швидкістю передачі даних та їхньою гарантованою консистентністю. ... Тут на допомогу приходить Kafka, яка виступає потужним амортизатором навантаження», — зазначив Сергій Балашук під час своєї доповіді.
Практичні патерни для legacy-середовищ
Під час дискусійної частини учасники офлайн-зустрічі обговорили Change Data Capture (CDC). Цей підхід дає змогу відстежувати зміни в успадкованих базах даних через журнали транзакцій і передавати їх у Kafka без додаткового тиску на основні бізнес-процеси. Для підприємств із довгою історією ІТ це спосіб отримати актуальні дані для нових сервісів, не переписуючи одразу ядро.
Також прозвучала потреба у версіонуванні API та використанні Schema Registry в Kafka. Ці практики зменшують ризик збоїв, коли окремі компоненти оновлюються незалежно, а сумісність форматів даних має залишатися контрольованою.
Модернізація без розриву бізнес-процесів
Балашук представив інтеграцію як архітектурну основу для поступової еволюції підприємства. Модульність і чіткі шари інтеграції дозволяють застосовувати підхід Strangler Fig: старі функції поетапно замінюються мікросервісами, а бізнес продовжує працювати. У контексті корпоративних систем, кастомної розробки, системної інтеграції та кібербезпеки такий підхід допомагає узгодити швидкість змін із керованістю інфраструктури.
Матеріал підготовлено з посиланням на публікацію Intecracy Group про інтеграційну архітектуру великого підприємства.
