25-го листопада відбулося публічне обговорення проекту Плану заходів з підтримки індустрії програмної продукції, організоване Асоціацією «ІТ України» за підтримки державного Агентства з електронного урядування
План був розроблений Агентством з урахуванням пропозицій ІТ спільноти на виконання Закону України «Про державну підтримку розвитку індустрії програмної продукції». Участь в обговоренні взяли представники ІТ компаній, глава Агентства з питань електронного урядування, народні депутати України.
Основні напрямки роботи на рік для органів виконавчої влади, визначені в документі, такі:
- Створення системи статистичного моніторингу розвитку ІТ галузі та удосконалення податкових стимулів в ІТ сфері, для чого запропоновано провести відповідне економічне дослідження
- Удосконалення законодавства в області інтелектуальної власності та його гармонізація з міжнародною практикою. Адже, зокрема, сьогодні в Україні безкоштовне ПЗ - поза правого поля. А замість звичних для всього сучасного світу форматів ліцензійних договорів EULA (ліцензія кінцевого користувача) зазвичай використовуються «великовагові» правові схеми з передачею прав інтелектуальної власності або роялті.
- Розвиток системи ІТ освіти за рахунок збільшення обсягу підготовки ІТ спеціалістів, покращення якості освітніх програм з інформатики та додаткової ІТ підготовки фізиків, математиків і фахівців в області електроніки. Як показує статистка, фахівці, які навчаються за цими спеціальностями часто стають успішними ІТ-никами.
Представники галузі різко виступили проти пункту, яким передбачалося розробити та затвердити методику оцінки вартості розробки програмного забезпечення. Як зазначив директор Асоціації Віктор Валєєв «будь подібного роду «стандарти» стануть ще однією годівницею для контролерів, які будуть ходити по компаніях та питати, чому контракт укладений не відповідно до методики»
Юрій Сивицький, член наглядової ради Intecracy Group, співзасновник компанії Softline, заявив що галузь гостро потребує дерегуляції ЗЕД діяльності - адже для згідно вітчизняного законодавства української ІТ компанії відкрити і забезпечити функціонування представництва за кордоном - дуже непросто. А «акти з мокрою печаткою», які українські компанії вимагають у зарубіжних контрагентів, для того щоб не потрапити під дію правила «90 днів» про повернення валютної виручки - категорично не сприймаються замовниками. Глава Агентства Олександр Риженко в свою чергу пообіцяв доопрацювати документ і врахувати ключові побажання галузі.
Сьогодні ІТ-галузь переживає не кращі часи - темп приросту в сегменті розробки програмного забезпечення може скласти всього 5-7% порівняно з 20-25% раніше. Більш комплексна програма розвитку сфери ІКТ до 2018 року була подана до Кабінету Міністрів у лютому місяці цього року.
