У більшості компаній ІТ-інфраструктура давно перестала бути «власною». Пошта, документообіг, CRM, автентифікація, резервне копіювання — усе це працює як сукупність сервісів різних постачальників. Формально вони зовнішні, але фактично є частиною внутрішнього операційного контуру.
Практика Softline IT показує: дедалі більше інцидентів, які призводять до зупинки бізнес-процесів, не пов’язані з атаками або зломами. Причина простіша — збій або деградація сервісу постачальника. Для бізнесу це означає те саме: системи недоступні, рішення ухвалювати складно, робота зупиняється.
1. Консолідація, яка зайшла надто далеко
Ідея «один вендор — одна екосистема» тривалий час виглядала раціонально. Менше контрактів, простіше адміністрування, зрозуміліша підтримка. Але на практиці така модель створює структурну вразливість.
Коли критичний постачальник стає недоступним, компанія втрачає не окремий сервіс, а одразу цілий набір функцій. Особливо це помітно у випадку з ідентифікацією та доступами: якщо не працює автентифікація, недоступними стають пошта, документи, CRM, адмін-панелі та хмарні ресурси.
У цей момент внутрішня ІТ-команда зазвичай має обмежений простір для дій. Проблема знаходиться поза її зоною контролю, а швидкість відновлення залежить виключно від процесів і пріоритетів вендора.
2. Чому SLA не рятує під час реального інциденту
Service Level Agreement створює відчуття захищеності, але в момент масштабного збою його практична цінність для бізнесу обмежена.
По-перше, компенсації за SLA майже завжди зводяться до знижок або кредитів на сервіс. Вони не покривають простої, втрачений дохід, зриви дедлайнів чи репутаційні наслідки.
По-друге, SLA зазвичай описує доступність конкретного сервісу, а не поведінку всієї екосистеми. Каскадні відмови — коли збій одного компонента паралізує кілька залежних систем — формально часто залишаються «поза рамками угоди».
3. Vendor outage як робочий сценарій, а не виняток
У 2026 році зрілий підхід до ІТ виходить з простої логіки: збій постачальника — не питання «чи», а питання «коли» і «наскільки боляче».
Тому фокус зміщується з формального комплаєнсу на операційну готовність.
Мінімальна диверсифікація
Йдеться не про дублювання всього і всюди. Йдеться про критичні точки. Якщо один сервіс або вендор блокує ключові бізнес-функції, це сигнал для архітектурного перегляду.
Типові приклади: резервний канал комунікації, альтернативний доступ до критичних документів, окремий контур для аварійного адміністрування.
Реальні exit-плани
Exit-план — це не документ «для перевірки». Це відповідь на конкретні питання:
- що саме перестане працювати, якщо сервіс стане недоступним;
- які функції потрібно відновити першими, навіть у спрощеному вигляді;
- як технічно отримати доступ до даних і систем, якщо основний контур недоступний.
Ключове — ці сценарії мають бути перевірені. Не на папері, а через практичні вправи та симуляції.
Позиція Softline IT
Ми розглядаємо vendor outage як повноцінний операційний ризик, який має враховуватися в BCP та DR нарівні з кібератаками, відмовами обладнання або проблемами з персоналом.
Як ми допомагаємо клієнтам знизити цей ризик:
- Аудит залежностей. Аналізуємо, які бізнес-процеси критично залежать від конкретних вендорів, сервісів або шарів (IAM, пошта, DNS, MDM, хмара).
- Сценарне тестування. Моделюємо ситуації на кшталт «провайдер недоступний 12 або 24 години» і дивимось, де бізнес реально зупиняється.
- Проєктування стійких рішень. Допомагаємо побудувати архітектуру, яка дозволяє зберігати керованість і мінімальну працездатність навіть у разі часткової відмови зовнішніх сервісів.
Vendor outage більше не є несподіванкою. Питання лише в тому, чи готова ваша ІТ-архітектура пережити його без повної зупинки бізнесу.