20 травня 2016 року в інтернет-виданні "Главком" вийшла публікація "На комп’ютеризації держави вкрадено понад 100 мільйонів. Під підозрою - найвищі посадовці", у якій нашу компанію фактично звинувачують в участі у розкраданні державних коштів, виділених на інформатизацію.
У зв'язку із чим було відкрито декілька фактових (тобто, не проти когось, а просто за фактом перерахування коштів) кримінальних проваджень. Саме ці провадження і були перелічені у матеріалі.
Пресслужба Softline оперативно зв'язалася із журналістами видання для того, щоб надати коментарі з цього приводу. І хоча переговори затягнулися майже на 1,5 місяці, журналісти видання "Главком" переконалися у безпідставності претензій до компаній Softline та IQusion, а також у тому, що вони є частиною "наїздів" на ІТ-ринок з боку правоохоронних органів. В результаті на початку липня 2016 року видання опублікувало коментарі Softline з цього приводу (див. далі).
Причини переслідувань - шантаж з боку "правоохоронців" та корупція
До вимоги асоціації "IT Ukraine" припинити тиск на ІТ компанії приєдналася також Українська асоціація венчурного капіталу та прямих інвестицій (UVCA), випустивши свій реліз з цього приводу. Цитуємо: «Своїми некомпетентними діями влада продовжує лякати бізнес й інвесторів, всупереч постійним протестам бізнесу. Немає жодного сенсу говорити, що Україна буде залучати інвесторів, якщо вони постійно читають в українських новинах про чергові наїзди, де шукають IP-адреси в кишенях співробітників. Пора припинити феодально-силові методи та переходити до європейських цінностей».
Компанія Softline та компанія IQusion також увійшли до числа жертв українських "силовиків". Завдяки сильній юридичній службі та зусиллям ІТ-спільноти, наперекір цьому негативному фактору компанії продовжують виконувати зобов'язання перед клієнтами вчасно та у повному обсязі.
Наразі на базі асоціації "IT Ukraine" тривають переговори із податкової міліцією, керівництвом МВС та СБУ з метою припинити безпідставні фактові справи за ст. 176 Порушення авторських та суміжних прав (логіка силовиків - якщо компанія займається розробкою софту, то софт у неї незаконний), ст. 361 Хакінг (а спробуй доведи, що компанія розробляє софт, що не шкодить комп'ютерам), ст. 212 Ухилення від сплати податків (всі ІТ-спеціалісти, що працюють як підприємці, є зловмисниками) тощо. Для тих компанії, що виконують державні замовлення, є "свої статті". Наприклад, ст. 191 Розтрата (а спробуй доведи, що твій софт коштує дорожче аніж банка фарби). Важливе уточнення — за усіма провадженнями (включаючи ті, де фігурують Softline та IQusion) немає підозрюваних. Однак сам факт відкриття провадження дозволяє слідчим "кошмарити" бізнес, натякаючи на можливість позбавитись тиску, якщо дати хабар.
Компанії Softline та IQusion не тікають від звинувачень, навіть алогічних. Та надали ЗМІ детальну інформацію по кожному факту, про які йде мова у журналістському матеріалі.
Претензія 1: "Справа Лукаш"
Генпрокуратура відкрила нову справу проти Олени Лукаш. Колишнього міністра юстиції звинувачують в «організації схеми розкрадання» в особливо великих розмірах при створенні Єдиних та державних реєстрів України «через низку підконтрольних їй підприємств». Ідеться про закупівлі держпідприємства «Інформаційний центр» Мін'юсту в 2013 – 2014 роках. Загальна сума викрадених коштів не уточнюється, але в числі підприємств, які фігурують у справі про розкрадання, опинилися одні з найбільших постачальників програмного забезпечення та комп’ютерного обладнання для держави - «Софтлайн ІТ» та «Айкюжн»
Коментар:
Наші компанії є лише розробниками інформаційних систем, а не фігурантами розслідування. Як відомо, восени 2013 року в країні стався правовий колапс. Доступ до Єдиних та державних реєстрів ДП «Держінформ'юст» було заблоковано через конфлікт, що виник із розробниками. Сотні тисяч людей не могли оформити угоди, заповіти та навіть поховати родичів. Технічні фахівці приватних компаній, залучені СБУ та Мін'юстом, лише через декілька днів змогли розблокувати доступ. Але проблема була вирішена лише частково: надалі реєстри необхідно було підтримувати, модернізувати й адмініструвати. Через те, що софт належав не державі, а приватним організаціям (з якими власне і виник конфлікт, що призвів до блокування реєстрів), було прийнято політичне рішення написати програмне забезпечення заново та передати у державну власність. Серед компаній, які надали необхідний софт та послуги, були у тому числі компанії Softline та IQusion. Наразі реєстри функціонують, передані у власність державі, а необхідність виплати роялті (десятки мільйонів гривень) відпала. Як це питання стосується Олени Лукаш, нам не зрозуміло. Даний проєкт є збитковим для компаній Softline та IQusion — фактично компанії подарували державній структурі мільйони гривень.
Претензія 2: "Справа про офшори"
Коментар:
Компанія «Айкюжн» не має жодного відношення до контрактів державних структур із «БМС Консалтинг». Власником компанії є «Сорочан Холдінгз Лімітед». Ми були змушені структурувати бізнес саме таким чином для того, щоб користуватися перевагами англійського права, що є ключовим параметром для залучення іноземних інвестицій. Однак ТОВ «Айкюжн» та Softline IT не перераховували до інших юрисдикцій жодної копійчини. Приховати фінансові операції від казначейської служби неможливо, всупереч припущенням "силовиків", а для виведення коштів до інших юрисдикцій потрібна складна процедура отримання дозвільної документації.
«Перпл стоун інвестменс ЛТД» не є власником/співвласником компаній Softline і IQusion. Ключовими інвесторами залишаються ті самі міжнародні фонди з американським капіталом, що й у ЗАТ «Софтлайн».
Обидві компанії (Softline і IQusion) є правонаступниками ЗАТ «Софтлайн» на програмні розробки, про що написано на їх сайтах (і це є конкурентною перевагою). Оскільки у ЗАТ «Софтлайн» було більш ніж 500 розробок (з 1995 року), то частина з них при розділі бізнесу акціонерами товариства дісталася Softline, а частина — IQusion. Компанії взаємодіють одна з одною при виконанні складних проєктів, що є стандартною практикою в софтверній індустрії. Будь-яка більш-менш складна інформаційно-аналітична система є результатом об'єднання зусиль кількох компаній та використання кількох технологій.
Також поширеною практикою для зручності клієнтів є створення єдиного центру обслуговування: фахівці з продажу та супроводу розміщуються в одній будівлі. Тому факт наявності центру обслуговування за однією адресою, як і єдиний контакт-центр, є не злочином, а стандартним бізнес-рішенням, що дозволяє економити на необов'язкових затратах (тих, що не пов'язані прямо із розробкою софту).
Претензія 3: "Справа про сотні мільйонів"
Коментар:
«Айкюжн» щорічно отримувала в рамках контракту за надані послуги близько 3 млн гривень. В цю суму входять і послуги з підтримки ІТ-систем, і послуги з їх модернізації. Обсяг робіт та сума контракту не є чимось особливим в ІТ-бізнесі, враховуючи зарплати ІТ-спеціалістів. Ми не можемо прокоментувати вказану суму у 100 млн грн. Скоріш за все, до неї входять і затрати на софт, і затрати на обладнання за декілька років, перераховані декільком компаніям.
Аргументи про те, що Фонд соцстраху перебуває в стадії ліквідації, але продовжує замовляти софт — і зовсім дивні. Функції, які він виконує, залишаться, незалежно від того, як буде називатися структура, якій буде доручено виконання цих завдань. Всі інформаційно-аналітичні системи, відповідно, будуть продовжувати працювати. У суспільстві багато говорять про необхідність впровадження електронних сервісів, про верифікацію одержувачів допомоги.
Претензія 4: "Справа судді Чернишенка"
Коментар:
Компанія Softline допомагає слідству у відкритті цієї справи. В цій ситуація вона є жертвою шахрайських дій судді Чернушенка. Ми й не закінчили розробку програмного забезпечення, і не отримали кошти за перший етап робіт, і втратили співробітників (суддя переманив їх на іншу "роботу", це був їх власний вибір).
Натомість отримали іміджеві втрати.
Цей випадок є унікальним та єдиним за всю історію компанії фактом зловживань з боку співробітників (хоча їх провина досі не доказана), оскільки працівники, що працюють на важливих державних проєктах, обов’язково проходять процедуру спецперевірки.
Ще 24 червня 2015 року компанія Softline розповсюдила пресреліз, в якому запропонувала державі допомогу в розслідуванні злочину про втручання в ІТ-систему Апеляційного суду м. Києва (http://b2blogger.com/pressroom/195393.html). Цей реліз опублікували всі провідні інформагентства України (наприклад, УНІАН). Спеціалізовані ж юридичні ЗМІ за допомогою фахівців Softline підготували компетентні детальні матеріали про те, що саме сталося (наприклад, «Судово-юридична газета» — http://sud.ua/newspaper/2015/06/30/78254-diri-v-sisteme).
Цитуємо важливий фрагмент зі статті:
Розроблене компанією Softline рішення було захищене, як і будь-який програмний продукт. Але мова йде про захист від стороннього втручання.
«Грубо кажучи, якби суд захопили терористи або в будівлю проникли хакери, вони не змогли б отримати доступ до інформаційної системи. А якщо мова йде про втручання в роботу системи з відома і за допомогою співробітників суду, то змінити її можливо. Хоча на це потрібно кілька місяців щоденної роботи. Фактично це доробка програмного продукту. При наявності доступу можна декомпілювати та піратським методом внести зміни в будь-яку програму у світі. Але якби було впроваджено КСЗІ, втручання можна було б виявити на ранній стадії й вжити заходів», — пояснили «Судово-юридичній газеті» представники Softline.
